Актуальні запитання

[ti_ua]

Отже сама суть моїх питань в чому.

По-перше в так званому науковому паразитизмі. Як паразитуанні на ідеях, так і на роботі колег.

Випадок перший - є ідея. Її можна розвивати в декількох напрямках, і зрештою отримати досить схожі результати.
Але багато яких ідей не нові, а отже вони переходять з голів в голови, з дисертацій в дисертацію ... всі пам'ятають що багато винаходів робили зразу декілька людей "незалежно". А що говорити про більш банальні речі, тим паче якщо люди знаходяться в одному середовищі та спілкуються.

Випадок другий. Багато хто в курсі як реальні автори випадають зі списків авторів :))) У двох словах - зверху дописують керівників, потім редакторів, потім інших "потрібних" людей, а в результаті ті, хто реально написав статьттю випадають зі списку, бо є розумні межі співавторства. Але я про більш банальні речі - про те, що деяка робота робиться найнижчими за статусом працівниками ... і іноді аж руки сверблять когось просто не включати, адже його вклад мінімальний, а обіцяну роботу він не виконав.

Отже чи варто боротись з цими явищами, і якщо так, то якими методами?

І друге - це унікальність робіт. Я мав можливість порівнювати автореферати до деяких дисертацій. І з'являється доволі часто ефект дежавю. Тобто відмінність робіт досить ... невелика. І це зрозуміло, адже і керівників небагато, і публікуються багато хто разом. Тому зараз є вимоги ВАК навіть не до наявності особистих публікацій, а щоб публікації не були в співавторстві з тими, хто працює на подібну (суміжну) тематику. Але саме це досить проблематично, адже частина робіт, а найчастіше це експерементальна складова, тощо, перетинаються в рамках наприклад одного керівника, чи лабораторії. А зважаючи на те, що дисертація робота суто особиста, то як виходити з цієї ситуації? Публікації зі схожим змістом, але різними співавторами (адже відомо що порівнювати зміст вірогідніше за все ніхто не буде), чи абсолютно самостійні роботи з розрахунком лише на свої сили та фінансові можливості (що досить часто є проблематичним в умовах малих зарплат та стипендій науковців, або відсутності відмінних технічних засобів, а також вузькості обраної теми/проблематики)?

Comments

[r-a-n-d-0-m.livejournal.com]

слать всех лесом, авторское право неотчуждаемо
ну, это если ты, конечно, не собирашешься стать большим УЧЕНЫМ

[ti-ua.livejournal.com]

эммм ... ну это тогда надо двигаться по пищевой цепочке, и начинать самому паразитировать на чужих публикациях :)))

[r-a-n-d-0-m.livejournal.com]

это тогда надо вылазить из ямы с паразитами

[(Anonymous)]

По поводу авторефератов. Автореферат -- это не научная работа. Это юридический документ.
Я считаю, что ВАКу нужно давно написать какую-то прогу, в которой есть несколько полей, ты их заполняешь, отмечаешь еще галочками что-то и... тебе на выходе -- готовый текст)) Я серьезно -- когда ты будешь писать и редактировать свой автореферат, ты поймешь что твоего там очень мало и оно никому не нужно. А все нужное -- одни штампы и маразмы))

[dj-atmex.livejournal.com]

=)

[ti-ua.livejournal.com]

Я так и понял кто это ;)

Странно, я думал в авторефераты должны быть тезисно отражены проделанная работа, свой вклад и уникальность, ну и публикации. Тут галочками кагбе не обойтись :/

[dj-atmex.livejournal.com]

Это, конечно шутка, но в ней есть доля правды))

По поводу "паразитизма". Проблема в том, что качество перешло в количество. Чтобы защититься надо столько-то работ, чтобы получить доцента -- еще столько то. В результате, плагиатят, дописывают левых авторов и прочее.

Кстати, еще по сабжу: недавно прочитал очень забавную статью заслуженного деятеля науки из Тулы.
Человек тупо переписал результат, полученный в америке до него, но (!) еще внезапно вспомнил что в 60-ые годы в СССР была создана научная школа, в которой тогда изучалась использованная в статье теория. Весьма символично))
А еще -- где в оригинальной статье дан конструктивный результат, в русскоязычном "варианте" написано, что современная наука позволяет это сделать хотя нужно было написать, "дальше ниасилил"))

[berdychevsky.livejournal.com]

"іноді аж руки сверблять когось просто не включати" - у мене є співавтори, яких я ніколи в очі не бачив

[ti-ua.livejournal.com]

Вам їх дописують?

[berdychevsky.livejournal.com]

Самому доводилось дописувати

[ti-ua.livejournal.com]

Інакше не друкували?

[berdychevsky.livejournal.com]

Друкувуали. Мій покійний шеф не випускав.

[magner58.livejournal.com]

"Публікації зі схожим змістом, але різними співавторами (адже відомо що порівнювати зміст вірогідніше за все ніхто не буде), чи абсолютно самостійні роботи з розрахунком лише на свої сили та фінансові можливості (що досить часто є проблематичним в умовах малих зарплат та стипендій науковців, або відсутності відмінних технічних засобів, а також вузькості обраної теми/проблематики)?"

Треба робити як на Заході. Є окрема конкретна тема, є виконавці, є керівники що тему підкидують та якось там спількуються іноді по ходу з виконавцем (якшо вже досвідчені, то може двома-трьома виконавцями). Ото і все.

[ti-ua.livejournal.com]

Треба ... треба щоб у тому суть якась була, а не "наука заради науки".
А то що в нас, то таке. Окозамилювання.

розгрібаючи пошту...

[magner58.livejournal.com]

"треба щоб у тому суть якась була ... а то що в нас, то таке. Окозамилювання"

Суть без відповідних процесів не створюється. Це наукове середовищі у якому просто не можливо реально працювати не будучи долученим до решти спільноти, а якщо тобі на перешкоді стоїть система універського паханства, то займатися чимось реальним краще робити за кордоном де мозг хернею не компастують. Я не науковець, але у німецькому універі писав магістра і можу порівнювати :)