Галицька економіка

Отже ми у Львові третій рік.
Коли ми сюди приїхали, то дико кинулось в очі, що ніхто нікуди не поспішає і робиться все дуже повільно. Ну тобто майже Європа, тіко ще магазини в неділю працюють.
Але зараз я вже можу розповісти в що це виливається.
Якщо ви з кимось домовились на якись день/годину, то не будьте певні що він прийде. Чи то навіть попередить. Проєбати співбесіду і просто зникнути (голосом Малишевої) ЕТО НОРМА.
Взагалі зникнути це ок.
Замовив щось в магазині, а з магазину всі зникли на тиждень. Або нотаріус зник на два тижні. А навіщо когось повідомляти, повісити десь табличку, смс скинути?
Щось домовились зробити? В 50% в умовлений час робітник всрався/вмерла теща/святА чи ще якась фігня. Та й взагалі всі на заробітках у польшІ, а тут якісь копійки. "Я в москві/польші/на чехах мав більше, тому я буду робить довго та хуйово, відволікаючись на все що завгодно".
А ще тут (ВНЄЗАПНО!) логістичний тупик.
Щось купити - треба замовляти в Києві, бо тут ніхера якісного нема в наявності, тільки зовсім дешеве гівно. Магазини торгують теж таке якби для себе, для душі. А в інтернетиках сюди відправлять тільки через тиждень, бо самі замовлять у Польщі і повезуть контрабасом до Києва(!!!), а потім новою поштою до Львова.
Взагалі раніше інтернет-магазини буле швидше і дешевше. А зараз коштує так само, тільки везти будуть бог зна скільки. Ще як Розетка можуть через кілька днів відзвонитись по замовленню.
Корочше будьте готові, що на Галичині за свої гроші ви ніхрена можете не отримати, бо гроші тут ніщо. Головне добрий настрій продавця чи робітника. Захоче - зробить чи продасть, а не захоче - йдіть нахєр.