Про шанхайський рейтинг і нострифікацію
Apr. 21st, 2011 11:10 amOriginally posted by
Частина 1. Шанхайський рейтинг.
Це - шанхайський рейтинг унівеситетів: http://www.arwu.org/ Його створили в Китаї аби тверезо оцінити місце китайських університетів у світі і покращити їх, спираючись на вивірені показники.
Це верхівка китайського рейтингу:
Китайському рейтингові навряд чи можна закинути упередженість в оцінці. Цей спосіб оцінки відрізняється від більш відомого українській пресі нещодавно наведеного Табачником російського рейтингу, де московський університет знаходився на 5-му місці, випереджаючи гарвард (ендаумент якого до фінансової кризи перевищував бюджет Москви). Китайські укладачі не вважають, що їхня освіта стане кращою, якщо просто вписати китайські університети в перші рядки. Тим більше, загальну картину найкращих вишів повторюють і інші рейтинги (з певними розбіжностями, які випливають з методології).
Як ви помітили, не всі країни однаково представлені серед найкращих університетів світу. У першій двадцятці 17 університетів знаходяться у Сполучених Штатах Америки.
Це не випадковість. Маючи вміння виробляти, немає значення, що саме виробляти. Американські університети продукують дослідження і спеціалістів у такий самий спосіб, як американський форд виробляв автомобілі, а американський епл - айфони. Продукт виробництва хоч і неідеальний, але добрий і перевірений, і головне, його радо купують. Також на верхівці є пара британських університетів, які радше підтверджують правило, маючи спільне з американськими університетами походження.
Між українською (польською, білоруською тощо) і американською системою освіти є значуща відмінність:
У США (та інших англомовних країнах) вища освіта перебуває поза компетенцією держави. Єдине, що може робити держава з вищою освітою - це фінансувати її. Міністерства освіти? Вищою освітою вони не займаються. До їхньої дуже обмеженої компетенції належать лише школи. В США міністерство освіти виникло у 1980 році. Суттєвого покращення шкільної освіти відтоді не відбулося, зате американські чинуші за 30 років змогли обґрунтувати не тільки свою необхідність і незамінність, а й необхідність щорічного висмоктування близько $100 млрд (!) народного добра. У Великій Британії міністерство освіти створили у 2010 році в результаті поділу, а найдавніший його попередник існує з 1992 року. Ці інституції виглядають на тлі освітніх систем США та Британії як злоякісна пухлина, яка не знає, що їй робити, і робить тільки шкоду, адже все працює краще без неї. Навіщо регулювати те, що регулювання не потребує і для чого це сторіччями було нормальним станом?
Частина 2. Нострифікація.
Тепер уявіть собі українського випускника гарвардського університету, який поїхав туди за програмою "Всесвітні студії", що передбачає повернення в Україну і кількарічну працю на її благо. Уявімо собі, що він повернувся у рідну могилянку чи університет в Ровеньках і захотів викладати. Щодо Ровеньків сценарій може виглядати не зовсім реалістично, але в могилянці досить багато викладачів мають закордонну освіту. І тут бац - ступінь не визнають, бо він закордонний. Я не жартую. Міністерство на цю репліку скаже, що я не маю рації, а ступінь визнають, бо є міждержавна угода, а під визнанням слід розуміти визнання після проходження спеціальної процедури, що має назву "нострифікація". Міністерство хоче побачити, чи відповідає обсяг і зміст курсів українським стандартам освіти. Що для цього треба зробити людині?
Міністерство не полінувалося підготувати окремий список потрібних документів для кожної країни світу. Ось список документів, які міністерство жадає для нострифікації для випускників закладів у США. Залишимо у стороні питання, відколи у компетенцію міністерства стало входити з'ясування легальності підстав перебування українських громадян за кордоном (п. 7). Звернімо увагу на пункт 5:
5. Документ, виданий державним центральним органом управління освітою (Міністерством освіти або відповідною структурою) іноземної країни про визнання (акредитацію) навчального закладу та навчальної програми (плану), за котрими здійснювалося Ваше навчання протягом усього його періоду (якщо додаток до диплома не містить подібної інформації).І що робити нашому Василю? Ви уявляєте собі реакцію в гарварді на запит щодо документа від державного центрального органу управління освітою про підтвердження акредитації? І де український студент має знайти неіснуючий "центральний орган управління освітою", та ще й державний? Але ж не тільки це, вимагається документ про акредитацію навчальної програми та плану (!), за якими здійснювалося навчання. План, звичайно, у кожного індивідуальний. Чи міністерство хоче, щоб з приводу навчання кожного окремого студента в усіх країнах світу здійснювалося засідання, а чи має право університет вчити студента предметам? Міносвіти передбачає, що в кожній іншій країні світу:
- існує орган, який керує освітою;
- цей орган є державним;
- він акредитує університети;
- навчальна програма і план кожного студента проходить акредитацію.
До речі, вартість визнання диплому українським ВАКом - 1800 грн.
Пропоную всім охочим поцікавитися у міністерства, чи не збираються вони якщо не скасувати, то бодай змінити щось у цій хитромудрій процедурі. Принагідно можете поцікавитись, навіщо потрібне міністерство:
ministry@mon.gov.ua
_________
Продублюю комент:
Підозрював що все херово в нашій консерваторії, але не на стільки.
От тіки не зрозуміло дві речі:
1. На який ляд повертатись в ЦЮ країну.
2. На який ляд працювати на державну контору, ще й таку безпонтову як ВУЗ?
Треба отдразу після виїзду по програмі шукати методи кинути державу, тобто поступати з нею так, як вона любить коїти зі своїми громадянами.
no subject
Date: 2011-04-21 09:55 am (UTC)no subject
Date: 2011-04-21 10:00 am (UTC)no subject
Date: 2011-04-21 10:16 am (UTC)Нахера получать буржуйские дипломы, чтобы потом возвращаться в нашу жопу? Если конечно папа не владелец заводов-пароходов.
no subject
Date: 2011-04-21 10:17 am (UTC)no subject
Date: 2011-04-21 10:30 am (UTC)Рабочую? Те же самые правила, кроме того, для студентов есть предел на рабочие часы, точно не скажу, но кажется 180 часов в год.
Если сваливать, то наверно проще через AUPAIR.
no subject
Date: 2011-04-21 10:34 am (UTC)Может хватки у человека не хватило, или патриотом оказался, или как работник не очень - если даже здесь не смог нормально устроиться. Мало-ли.
no subject
Date: 2011-04-21 02:03 pm (UTC)no subject
Date: 2011-04-21 06:44 pm (UTC)ti_ua: Кстати насчёт работы - 180 это не число часов, а число дней, которые можно работать на пол ставки, или 90 на полной.
no subject
Date: 2011-04-21 09:40 pm (UTC)Правда цей дозвіл скоріше за все доведеться чекати в себе в країні - не довго, місяці три. Ну або паралельно навчатись на іншій спеціальності. В Європі в багатьох університетах можна безкінечно довго навчатись (якщо є бабосіки).
no subject
Date: 2011-04-24 08:19 pm (UTC)btw: имел дело с процессом нострификации в РФ: это очень долго (в сумме около 7 месяцев), но совершенно не запарно.
no subject
Date: 2011-04-24 08:26 pm (UTC)Вывеску поменяли, чинуш перетусовали и назвали это "административная реХформа".
no subject
Date: 2011-04-24 08:55 pm (UTC)...when he asked the academy to outline its scientific priorities, he received only a list of the names and titles of all current academicians, and a letter stating that the academicians themselves were the academy’s priorities.
Nature, 9 March 2006, pp 132-133
http://www.scribd.com/doc/36161414/NPG-nature-vol-440-Issue-7081-Mar
ru.wikipedia.org/wiki/Национальная_академия_наук_Украины